ПОРТФОЛІО ЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ ДО ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ СИНЕРГІЇ ІСТОРИЧНО СФОРМОВАНИХ УМОВ ТА ПАНДЕМІЇ COVID-19

Abstract

 У статті акцентовано увагу на найбільш болючій проблемі України, що роками загрожує, як її поступальному соціально-економічному та правовому розвитку, так і економічній та територіальній безпеці країни є корупція, оскільки через її високу щільність, що сягає сингулярного рівня, виникає ефект «чорної діри», за якого зростання, добробут та безпека країни викривляються й перетворюються на обернені їм явища - занепад, зубожіння та небезпеку. Наголошено, що поширюючись в Україні упродовж тривалого історичного періоду, корупція просто «вросла» в соціально-економічні і політичні процеси країни. Доведено, що приймаючи рішення щодо подальшого розвитку країни народним обранцям варто першочергово визначитись з векторами та інструментарієм запобігання та протидії корупції, що можливо за умови володіння чіткою уявою щодо портфоліо здатності України до запобігання та протидії корупції. Констатовано, що за результатами рейтингу за Індексом Corruption Perceptions Index-2020 від Transparency International, Україна так і не подолала межу «корупційної ганьби». Проаналізовано динаміку позицій України у рейтингу за Corruption Perceptions Index. Встановлено, що прогрес у запобіганні та протидії корупції в Україні є надто повільним, що загрожує безпеці країні. Акцентовано, що за Антикорупційними стратегіями попередніх років та Державними програмами з їх реалізації передбачалось, що Україна протягом десятиліття досягне середньоєвропейських значень за СРІ, однак, не зважаючи на їх високий антикорупційний потенціал, повноцінно реалізувати їх не вдалось. Здійснено компаративний аналіз стану протидії корупції протягом 2017-2019 років. Підкреслено, що найбільша біда України - корумповані суди та небажання влади взятися за реальну судову реформу. Встановлено досить низький рівень невідворотності як кримінальної, так і адміністративної відповідальності. Доведено, що Антикорупційні стратегії та Державні програми щодо їх реалізації без чітко визначених довгострокових орієнтирів, а також векторів запобігання та протидії корупції призводять до хаосу. Маленькі ж не скоординовані кроки лише виснажують країну та не приносять очікуваних суспільством результатів щодо її економічного зростання,  підвищення  добробуту населення та збагачення нації.

Ключові слова: корупція, запобігання корупції, протидія корупції, патрональна політики уряду